ТИХЕ ГНІЗДЕЧКО

Є місця, які знаходять тебе самі — тихо, наче хтось давно тримав їх для тебе. Тут час рухається повільніше, як перші сонячні промені на підлозі ранкової кімнати. Це гніздо не з гілочок і трави, а з тепла, довіри і тих незримих ниток, що тримають сім'ю разом. Дитина звивається клубочком, і весь шум світу залишається десь там — за вікном, за порогом. Тут мріють уголос і сплять без тривоги, а казки приходять самі ще до того, як їх починають розповідати.
Тихе гніздечко — це не місце на карті, це відчуття, яке впізнаєш одразу і більше не відпускаєш. Воно пахне теплою ковдрою, свіжими сторінками і чимось, чому немає назви, але що завжди означає дім. І коли виростеш, саме це місце будеш шукати у спогадах — і завжди знаходити.